З кінцем XV в. в джерелах українсько-руської істориї виступає катеґория, що далї, особливо в протягу XVI в. займає першорядне місце і особливо недорівняне становище має в істориї суспільних і економічних відносин — розумію ріжнородні описи (справоздання, інвентари, ревизиї, люстрациї) замків і королевщин. Правда, вони не однаково важні й цїкаві — се залежить від кругу питань, на які мала відповісти така опись, кругу фактів, який брав такий ревизор чи справоздавець, але й навіть меньш цїкаві меж ними дають суму материялу для внутрішньої, суспільної й побутової істориї, який ми в иньших джерелах лише крихтами збирати можемо.
До найранїйших — взагалї не численних памяток сеї катеґориї належить опись подільских замків з р. 1494. Вона стала звістною не що недавно — скільки знаю, д. Олександр Яблоновський, заслужений робітник на ниві нашої істориї, перший познаємив з нею сьвіт в своїй розправі Podole u schyłku XV w., друкованій в Ateneum 1880, VI–VIII, де користав з неї для характеристики переважно економічного й колонїзацийного стану Поділя в XV[1] в. Працюючи над Поділєм, дістав я з архиву скарбового (Казенной Палаты) в Варшаві копію сеї описї[2] і покористав з неї в своїй моноґрафії про Барщину (с. 65–7). Самий документ думав я умістити в дипломатарию подільским XV–XVI в., до якого збераю материяли кілька лїт, але як виданнє сього дипломатария затягаєть ся,
