Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том XXVI (1898).djvu/78

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Porphirius Ardan Sophroni 1642, Juszko intercessere(?) Petrus Partheni 1650 (unita), Amphilochi Joannicius Malachovszky 1661, Raczin Valasinowszky 1681, Mawrocordati Sochovszky, Lipniczky, Kulcsiszky, Raphael Angelus, Methodius 1687, Joannes Josephus de Camillis 1688 (unita), Petronius Kaminsky, Josephus Hodermarszky 1709, Georgius Genadius Bizanczy 1716, Simeon Stephanus Olsavszky 1733, Gabriel Georgius Blasovszky 1738, Manuel Olsavszky 1747, Joannes Bradacs 1767 (Ms. Gollar in Archivo Viennensi, Nr. 468).

Станїслав Здзярский.


Із переписки П. Кулїша з Галичанами 1870–71 р.

В вересневій книжцї „Кіевскої Старини“ з сего року подав я найбільшу частину переписки П. Кулїша з В. Барвінським з 1871 р., закупленої мною разом з иньшими паперами у одного львівського антиквария. Тут подаю дальшу частину тої переписки, повторяючи при тім один лист, що надрукований у „Кіев. Стар.“ з деякими помилками і пропусками.

N. I. Лист Кулїша до одного з братів Барвінських.

23 вересня 1870 Венеція.

Відписав я Вашому братові Володареві в Тарнопіль, Szlachcińce, та не весело іому буде читати мою одповідь. Проти Михайла П(одолїнського) знялась у Відні буча, а при тому вражено й моє серце. Післав я до іого й самий лист Михайлів. Коли хочете довідатись, що воно є, то нехай він сповістить Вас[1].

Зі Львова відписано Михайлові, що „Правду“ мусили кинути, а буде Лавровський видавати по два рази на тиждень якусь „Основу“. Тоді я наказав Віденцям, щоб 100 рублів, котрі зоставив я на підмогу Правди, обернено на иншу річ, а Нечуєву нову повість, що я також ім передав, не випускали з своіх рук.

Профессура — діло спасенне, та не скажу нічого, докі не довідаюсь про кондиції. Чи має тут місце прибавка пенсіи ad personam,

  1. Сей лист пок. М. Подолїнського з д. 18 вересня 1870 р. знайшов ся також між закупленими мною паперами, але друкувати його не варто. І. Ф.