держави (заступленої сусїднїми могилами Плїсниска) культура похоронного поля в Чехах відріжняєть ся виразно, але проти гадки про словянську оселю перших віків по Хр. нїчого в нїй не промовляє.
Антропольоґічні прикмети скорше поперають, як опонують такій гадцї. Останнїми часами бо виразно доведено великий процент довгоголових у словянських могилах і полишаючи пізнїйшим виясненням питаннє, як з того переважно довгого або довгуватого археольоґічного типа витворив ся нинїшнїй короткоголовий, ми мусимо прийняти сю значну домішку, навіть перевагу довгоголових і в часах по словянській міґрациї як факт.[1] Для часів ранїйших можна a priori припускати ще значнїйшу перевагу довгоголового типу, а я ще раз тут повторю сказане вище — що тип чеського поля хоч подає й крайно-долїхокефаличні типи, заразом показує й домішки короткоголового. І так я висловляю як обережну гіпотезу — що в людности чеського похоронного поля ми можемо з значною правдоподібністю бачити Словян перед великою міґрациєю. Я міг би ще ступити крок дальше й з огляду на загальний розвій словянської кольонїзациї під час великої міґрациї[2] додати, що се найскорше могли бути Словяне полудневої ґрупи, але се вже може за богато буде гіпотез на раз.
- 1/VII 1899.
- ↑ Див. Niederle O původu slovanů, його-ж додаток Zur Frage über den Ursprung der Slaven, 1899, і відповідні місця моєї Істориї України-Руси т. I (див. показник sub voce антропольоґічний тип).
- ↑ Див. гадки висловлені в моїй Істориї. т. I с. 31–3.
