ту »- ; , - роде 7 зуечаттатотир отут
т
ПРО КЛІНІЧНЕ ЗНАЧІННЯ ДОСЛІДЖУВАННЯ СЕРОЛІПАЗИ ПРИ ЛЕГЕНЕВІЙ ТУБЕРКУЛЬОЗІ.
(З 11 кривими). З науково-дослідчої катедри терапії (зав.--акад. Т.Г. Яновський). Д-р мед. ІВАН БАЗИЛЕВИЧ.
Ще 1896 р. Напгіоф уперше констатував, що в кров'яній сироватці людини та різних тварин є ліпоклястичний фермент, який розщеплює штучний жир -- монобутирин на гліцерин та олійну кислоту. Дальші автори спостерегли, що цей фермент розкладає й інші жири, напр. трибутирин (Копа и, МісНає із), лецитин (Мецрегое), аеіїпуївиНугаї, (Казіїе і Гоемеппагаб) та інш. Всупереч ліпазам травлення-- кров'яна ліпаза дуже мало впливає на натуральні жири; більшість авторів навіть абсолютно відхиляє можливість гідролізи останніх підо впливом ліпази крови, хоч дехто (Наптіо?, Бітни И-Шл я хто, за наших часів-РЕапіоп і) вважає Його за факт безйеречний, Тому Агібив запропонував називати сероліпази (всупереч справжнім ліпазам травлення) монобутириназами, а Оррепбіеїітекг відносить їх до категорії так званих естераз. Як відзначили Напгіої і Са ти 5 Теггоїпе, Аспагда і Сіеєгс, сероліпаза найенергійніше впливає при підвищенні 19 добо тіла, не руйнується при 50--5409 і втрачає ліпоклястичні здібності лише як нагрівати її протягом години до б2--65?. Щодо реакції середовища, то оптимальна для ліпази-- слабко- лужна при рН 8 (Ко па); додавання кислот, навіть неміцних і розведених, пригнічує діяльність ліпази, як і зви- чайні ферментні паралізатори та озон (К а з і 1 е); додавання різноманіт- них солів у малих концентраціях впливає на ліпазу дратуючи, в великих же-- пригнічуючи,
Щодо походження сероліпази, то, як гадає більшість авторів, вона є мішанина ліпаз, вимитих з різних органів, продуктів виділення різних клітинних елементів, що потрапляють у кров (Оррепіеітег, ЛеьіІка у і його співробітники); все це цілком зрозуміле, якщо нагадати що ліпоклястичний фермент широко розповсюджений скрізь в організмі: його констатовано в печінці, нирках, легенях, підшлунковій залозі, м'яс- нях, кровотворних органах, мозку тощо (ЗіберШумова, Біт- ний-Шляхто, Кієеззіпеег і Магіє, РаркепзніесПпет Копа і його співробітники, ЮК оєаг та інші); особливо багато ліпази знаходимо, за даними В о сег-а, в легенях. Болдирев припускав, що сероліпаза, які інші ферменти сироватки, складається з ферментів
Ре
