Забілїли снїги
Заболїло тїло
Ще й голівонька.
Нїхто не заплаче
По білому тїлу
По бурлацькому:
Нї отець, нї мати,
Нї брат, нї сестриця,
Нї жона єго.
Ой тільки заплаче
По білому тїлу
Товариш єго.
„Прости мене, брате,
Вірний товаришу,
Може я й умру.
Зроби менї, брате!
Вірний товаришу,
З клен-древа труну.
Поховай мене брате,
Вірний товаришу,
В вишневім саду.
В вишневім садочку,
На жовтім пісочку
Під рябиною“.
Рости, рости древо,
Тонкеє, високе,
Кучерявеє.
Тай опусти гілля
З верху до коріння
Лист до долоньку;
Покрий теє тїло,
Бурлацькеє біле
Ще й головоньку.
А щоб теє тїло,
Булацькеє біле
Тай не почорнїло
Од буйного вітру.
Од ясного сонця
Тай не марнїло.
