Сторінка:Коцюбинський М. Твори в 2-х т. Т. 1 (1955).djvu/149

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Від полум'я з печі бабусині лиця
Здаються червоні, як та полуниця.

Стемніло й зробилось так тихо надворі…
На небі зоріють, мов іскорки, зорі…

Заквакали жаби в болоті гурбою…
Легесенька пара знялась над водою,

А в хату біленьку заглядають з плота
Братко-сон хороший й сестриця-дрімота,

Що дітям маленьким усе проти ночі
Мов медом солодким заліплюють очі.

1892 р.