Сторінка:Коцюбинський М. Твори в 2-х т. Т. 1 (1955).djvu/352

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

пустити з мужчин тільки Йоча, маючи на увазі не останню роль, яку він грав у нинішньому важному випадкові.

Йоча впустили.

Червоний і схвильований, він підійшов до ліжка, а його масні очі так і забігали від купи спідниць аж до гарних панчіх Параскіци. Він постояв кілька хвилин над Параскіцею з видимим розчаруванням, ляпнув її злегенька долонею і авторитетно промовив:

— Ні, не відьма…

В той мент Прохіра й Маріора пустили Параскіцу. Вона поспішно випутала голову з спідниці, і хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях і якийсь солодкий спокій розлився по всій її істоті: вона тепер напевне знала, як і всі люди, що вона не відьма.

 

30 червня 1898.
Чернігів