Сторінка:Коцюбинський М. Твори в 2-х т. Т. 1 (1955).djvu/514

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ватагу охочих, переправляли її через Дунай. Часто до Січі тягли й такі, що одружилися вже в Басарабії, втікши од панів. Притягали їх туди воля, родинні звязки ба й вільні землі.

Запорожці повернули до Росії з О. Гладким р. 1828.

 

 

Збільшились переслідування втікачів за Дунай й в Бас[арабію] з того часу, як в р. 1834 настав басараб. губернатором ген. маіор Федоров, а особливо з часу надання в р. 36 влади йому на Ізмаільский повіт. Того ж 1836 р. назначено начальником Новоросійського козачого війська полковника Василевського. (Про лютість до втікачів цих добродіїв память і досі жива в Басарабії).

По всій границі, що йшла тоді од Прута повз Рені по лівому березі Дуная і Георгієвського гирла до самого моря, розтяглися козачі пікети од дунайських козачих повків, спеціяльно посланих туди в рр. 1835—36.

 

 

За перехід границі били різками (батогами), а, одсилаючи до пана, голили половину голови.

За кожного спійманого бурлаку платилось козакам побережним.

 

 

Чорний шлях (Чумацький) починався на Волині, звідти йшов на Умань, а звідтіль потайними стежками, глибокими ярами та берегами степових річок проходив до Балти, відтак до Ольвіополя і врешті до Микитської переправи на Дніпрі.

Остап, Марина, Котигорошок Іван.

Остап, Марина, Іван Котигорошок.

Іван Мазепа.

Конспекти оповідання

Розмова (прощання) Остапа з Мариною: (він) Остап дізнається, що пан (знов) лютує на нього за бунтовання селян і звелів завтра прикликати його до себе для кари. Остап повідомляє, що з його бунтів нічого не вийшло, що люде більше люблять окономський канчук, ніж волю, і через те хоче тікати за Дунай, де є ще Січ, про яку він багато чув од діда і про яку марив. Прощаються. Ніч, поле. Остап іде полем — видолинками і думає. Поле панське, було людське. На досвіті доганяє його чоловік. То Марина в мужській одежі. Йдуть разом по суперечці. (На Балту?) Пригода. На дорозі стрічають втікачів. Змалювати стан втікачів у Басарабії. Приходять на Дунай. З другими стають до перевозу. Нагадають козаки корд. і арештують багатьох. Наші тікають. Переховались, подаються на Прут. Там, поміж горами, вночі (?) рубають верби, вдень роблять пліт. Переправа через Прут. Стріл — рана. Плавні. Цигани-конокради. Перед веде Марина. Висилка до пана. Дибки. Утьок знов.