щоб вніс Господь хліб у руки. Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому. Настя замарилась над картиною тихого раю в милого хаті… А як же кинути матір саму, та ще в жнива? Ця думка мов серпом підтяла Настині мрії. Їй жаль стало матері… Нічого, вони разом з Гнатом вижнуть материне жито, то, може, скоріше вблагають стару не гніватись. Настя аж повеселішала від щасливої думки.
В понеділок зумисне вибігла Настя назустріч Гнатові, як він вертався з роботи, й переказала сподіватись її в п'ятницю.
В п'ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбину з харчами й подалась з людьми на прощу. Трохи згодом, коли люди порозходились по роботах і не вештались по вулицях, заїхав Гнат возом до Явдошиної хати й виніс на віз Настину скриню. Настя засунула двері й поклала ключ під стріху.
Зараз таки заходилась Настя порядкувати в Гнатовій хаті. Їй хотілось насамперед вихаючити хату від порохів, що лишилися після Олександри. Вона поздіймала з стін образи, помила їх та заходилась мазати хату… Гнат метнувся помагати їй; він так хапався до всього, що мало не побив образів. Настя накричала на нього, щоб він не встрявав у бабську роботу та йшов собі геть із хати. Гнат хотів її поцілувати, але вона жартівливо обмазала його білою глиною, ще й випхала за двері. Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною, поцяцькувала синькою комин. Чорний сволок з вирізаним хрестом аж вилискувався на білій стелі. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м'ятою. Під богами повішала гарні вишивані рушники, на жердці почепила здоровий рушник з розкішно вишиваними кінцями. Вовняне рядно горіло на постелі жовтогарячою та зеленою барвами. Біла скатірка на столі та помиті лави аж сіяли чистотою. Чималий мисник осміхавсь здоровими полив'яними мисками, білими, зеленими, червоними. Настя глянула на вичепурену хату й осміхнулась. В хаті було як у віночку. Ввечері зварила Настя вечерю й поставила перед Гнатом. Карасинова лампочка весело осявала прибрану хату. В печі жеврів жар. Гнат дивився на
