Сторінка:Леся Українка – Думи і мрії. Поезиї (1899).pdf/109

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
VI.
 
Іфіґенїя в Тавридї.
 
(Драматична сцена.)
 

Дїєть ся в Тавридї, в містї Партенїтї, перед храмом Артеміди Тавридської.

Місце над морем. Море вдаєть ся затокою в скелистий берег. При самому бе́резї голі, дикі, сїро-червоні скелї, далї узгіря поросле буйними зеленощами: лаврів, магнолїй, олив, кипарисів. і т. и. цїлий гай. Високо над кручею невеликий півкруглий портик. Скрізь по узгірю межи деревами білїють сходи, що спускають ся до храма. З лївого боку, на самій сценї великий портал храма Артеміди з дорийською колоннадою і широкими сходами. Недалеко від храма між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному пєдесталї; долїшня частина пєдесталу робить чималий виступ, немов олтар, на виступі горить вогонь. — Від храму до моря йде стежка, виложена мармором, вона спускаєть ся в море сходами.

З храму виходить хор дївчат тавридських у білих одежах і в зелених вінках. Дївчата несуть квіти, вінки, круглі, плисковаті кошики з ячменем і сілю, амфори з вином та олїєм, чарки і фіяли. Дївчата прикрашують пєдестал статуї квітками та вінками і співають.


ХОР ДЇВЧАТ.
 
Строфа.
 
Богине таємна́, велична Артемідо,

 Хвала тобі!
Хвала тобі, холодна, чиста, ясна,
 Недосяжна́!