Сторінка:Лотоцький О. Сторінки минулого. Частина 4.djvu/69

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Такі типи крутилися коло Посольства та заходили сюди у ріжних вигаданих справах, пробували спокушати українських громадян, що ходили до Посольства, вступати на службу до контр-розвідки. Звертались з такими пропозиціями і до урядовців Посольства. Найбільший натиск роблено на двох військових, що прибули до Царгороду з Кавказу, — О. Євтухова та О. Бокитька. Я залишив їх тимчасово при Посольстві, справив їм гарну українську військову уніформу, і в ній сі два гарні та ставні старшини прохожувались у пообідні години по найбільш людних вулицях, звертаючи на себе увагу та викликаючи лють у російської добровольчої публіки. Їх власне особливо й старались спокусити добровольчі аґенти, намовляючи їх тим арґументом, що посол їздить собі автом, а занедбані офіцери, очевидно, дістають дуже мале удержання; на се їм відповідали, що у вас усяке дрантя автомобілями їздить, а у нас тільки посол, — і то йому й належить.

Дружина Аташе Посольства Ганна Ратгауз.
Аташе Посольства Олександер Ратгауз.

З того всього видно, що добровольчі чинники, яким псувало справу Посольство, усякими способами старалися унеможливити його

    ських старшин, які добились до Болгарії з Одеси, про поступовання там полк. Б. В одному з тих рапортів подається: »Тут в Софії, мені прийшлося зустрітися з полк. Б., котрий, я чув, був адютантом Скоропадського… Я зустрівся і з знайомим капітаном руської служби по прізвищу Петровим, котрий розказав мені, що полк. Б. казав йому, що їде на Україну з ціллю убити Отамана Батька Петлюру, вступити на його трон і обявити себе гетьманом всієї України, тоді він буде мати можливість присоєдинити Україну до Росії… При тім як полк. Б. виїзжав, то робив вечеринку у себе в гостинниці куди пригласив Петрова і декілька болгар де також казав що їде для вищезазначеної цілі. Це я чув від одного болгарина і також від самого кзп. Петрова«.