Сторінка:Майк Йогансен. Пролог до Комуни (1924).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ЦИГАРКА

 Як покину тебе, цигарко;
Коли серце вщерть переповниться
Огортаєш легкою хмаркою
Вірна, солодка любовнице.

 Чи біла й пахуча лебідь,
Чи закурена груба ддарка
Кращої нема від тебе,
Як покину тебе, цигарко?

 У день у дзвінкім заводі
У вечірній вохкій авдиторії
Ти втіха душі голодній
Єднання гарячий шкворінь.

 Між двох загориться іскра
Вогневим поєднає запалом
Безперечно — ти комуністка
Й багатьох ти загітувала

18