своїх центуріонів І сунули з полум'ям й димом В лютій роспуці на Рим То ще раз Після несчисленних разів була Революція
До смерти потомлений Робочий у голодні руки Узявши віками вірний метал за погаслі очі Сухітних дітей За панські ночі Зганьблених жінок За проституток За віковічні муки За тисячолітній стогін
22
