Сторінка:Майк Йогансен. Пролог до Комуни (1924).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
БОРОТЬБА

 Наїживсь голений город
— Бородаті бори обсіли
Із-за рогу вагони, мов вброни
В полохливі поля полетіли.

 Бачу, лавою дні мої сунуть
 Наступають на темний бір
 За бором сховався вечір,
 Крізь хащі визирає рубін.

 З бором бореться вечір
Криваві спалахують птиці
То дні — мої діти, мій меч!
Ще іскра — і світ загориться.

4