Цей період »проспериті«, що особливо в Сполуч. Державах Північної Америки набув якийсь гістеричний характер, давав деяким економістам підставу до висновків, що капіталізм уже пережив свої хвороби й знову вступає в еру нового блискучого розвитку. Та ці погляди показалися мильними. В 1927 — 28. рр. світ знову опинюється в залізних кліщах нової кризи, що швидкими темпами огорнула всі ділянки життя й уже не сходить із порядку денного. Останнє десятиліття йде під знаком цієї перманентної кризи, що — то переходячи в економічні депресії, то знову загострюючись — доводить світові економічні відносини до цілковитого хаосу. Наслідки цієї кризи показалися жахливими!
Під поняттям революції, більшість звикла розуміти вибухові народні катаклізми, з проливом крови, терором і т. д. В кінці світової війни й після неї — світ бачив і низку таких революцій, яких найбільше маркантним зразком була большевицька. Та в житті цивілізованих народів має тепер місце ще інший історичний катаклізм, що виявляє всі познаки соціяльної революції. Це революція цифер, банківських конт і статистичних даних; революція »тиха й безкровна«, але застрашаюча своїми наслідками! Вона виявляється в проґресуючому параліжу господарчої орґанізації, в банкроцтвах підприємств, в крахах банків, в масовому безробітті, в безпомічних борсаннях соток мільйонів людей, в діловому й духовому маразмі!
Економісти обраховують, що в певних періодах останньої кризи капіталістичного господарства.
