шають на снігу жодного сліду, тоді лемінґ, захований під снігом, недоступний для песця. Шукаючи харчу, песець рушає з глибини острова до його берегів, переходить на кригу і йде слідами білого ведмедя. Цієі пори року ведмідь тут — єдина тварина, що може здобути собі харч полюванням. В ополонках та щілинах він ловить нерпу. Залишками ведмежої їжі живиться песець. Узимку, коли шалені норд-ости не випускають людину з яранґи, в Полярному морі лютують страшні крижані штурми. Крижини ламає, накопичує одну на одну, заливає водою, перевертає шкереберть. Під час цих штурм тисячами гинуть песці. І, коли восени, тобто тоді, коли хутро песця не має цінности, цього звіра є стільки на острові, що його б'ють ціпками — взимку та по весні його треба вже відшукати з чималими труднощами. Щоб урятувати цінного звіра, Мінєєв має намір протягом зими харчувати песців. Для цього влітку полюватимуть на моржа й, заготовивши велику кількість моржового м'яса, потім перевозитимуть його вглиб острова й складатимуть у певних місцях, що мають бути песцям за їдальні.
