Цю сторінку схвалено
Вечір охоплює далі неясні
гори окутує в сині серпанки
тони прозорі сухі і безстрасні
плинучий в сутінь спів колисанки.
Над річкою легіт торкається скла
в далині погасають вечірні пісні
у тінях химерних у пасмах тепла
горять на рибалках самотні вогні.
5 — X. 917. Сучан.
ПЕЙЗАЖ