Взагалі чого я сюди прибув у Київ?
Місто досить нудне
весною смердять акації
улицями ходить гидко
і не знаєш чи це ти в парк попав
чи десь в селі між чумаків.
Мені не місце тут
я почуваю що зупинивсь
далі ні на йоту не посуваюсь
через два роки вниз піду.
Обстанова мене огрублює
товариство викликає гримаси.
Тікати звідси!
Тікати з Києва!
До живих людей бігти
тонких інтеліґентних
що живуть сьогодні
дихають сьогоднем
сьогоднішні
нерви рвуть.
Немає нічого більш прекрасного
як сьогоднішній день —
я не дожену його тут —
кожного дня зостаюсь ззаду
тут, між своїми.
Геть родичів — у серці моєму
місця немає рідному всьому —
рідним жити буду після 40 літ.
Геть усе що спиняє мене
що шкодить моєму бігові
що душу мою елястичну старить!
Лагідність тягне мене під рельси
благополучіє мене вбиває.