Коли жь по зро̂внаню правъ Земель Рускихъ съ Польскими всѣ права володаря надъ кметемъ перейшли на дѣдича, тодѣ дѣдичь придбавъ собѣ нове право, накладати поборы въ плодахъ землѣ, а навѣть въ грошехъ. Податокъ въ грошехъ во̂дъ кметѣвъ лишеный дѣдичамъ безусловно загальною конституцією, звався поголовщиною. Помимо знесеня серебщины и дякла, зо̂стали давни̂ данины, во̂дъ кметя повинни̂ ще во̂дъ часо̂въ Рускихъ князѣвъ, — именно: кметь дававъ празничне, се бъ то податокъ на празникъ, здається, въ земныхъ плодахъ въ часѣ сельского празника и куницю, се бъ то данину въ срѣбныхъ грошехъ. Ще й въ иншихъ взглядахъ змѣняється давный спосо̂бъ посѣданя землѣ. Проявляється змаганє роздѣлу земскихъ до̂бръ мѣжь члено̂въ однои родины. Бувають случаѣ, що родины — чоловѣки и жѣнки — выдѣлюють певну часть спо̂льного майна якомусь членови родины. Чимъ по̂знѣйше, тымъ частѣйше лучаються таки̂ случаѣ, що на заво̂званє члено̂въ родины зъѣжджає по̂дкоморій, вызначує границю, уставляє межу и обвѣщує подѣлъ земского майна. Такимъ побытомъ и титулъ родинного посѣданя земскихъ до̂бръ перемѣняється въ выключну особисту власно̂сть.
Хочь збережено февдальный титулъ, найбо̂льше утерпѣли ти̂ станы краєвои суспо̂льности, котри̂ опералися выключно на давному февдальному правѣ земскому.
Були се бояре, бортники и дяки. Перши̂ два станы були залежни̂ во̂дъ самого князя и побо̂чь мѣщанъ та рускихъ духовныхъ були се ще за Казимира В. станы во̂льни̂. Чи й станъ дяко̂въ основувався на земскихъ правахъ, не знаємо. Були се люде грамотни̂ або письменни̂, се бъ то вмѣли читати и писати а може бути, що займали урядъ земскихъ писарѣвъ. Королѣ Польски̂ часто уво̂льняли во̂дъ февдальныхъ тягарѣвъ властнико̂въ волостей на Руси, поселеныхъ ще на рускому правѣ, поки ще конституція въ Єдльнѣ не означила ще тои ро̂вности для загалу. Такимъ властникамъ бо̂льшихъ до̂бръ надавали вони инши̂ волости и землѣ и додавали имъ до давного земского майна, однако жь зъ застереженємъ февдального титулу посѣданя. Здыбаємо дяко̂въ, надѣленыхъ земскими добрами зъ усѣма правами и обовязками дѣдичѣвъ, н. пр. дякъ Сѣнко въ Самбо̂рскому повѣтѣ за часо̂въ Ягайла, дякъ Лєнъ и єго браты, надѣлени̂ Голынемъ надъ Чечвою, за славни̂ услуги
