реченє: Як Бог дивно справдив обіцянку, дану патріярхови Авраамови, і дав його нащадкам у власть ханаанський край, щедрий і чудовий дарунок божий.
III. Властиві пророчі книги складають ся з промов до люду, що говорили при певних обставинах сьвяті промовцї, речники божі, „пророки“. Сї промови розвивають ся завжди на одну тему: жидівський народ, покидаючи національного Бога для чужих богів, іде до своєї погибелї; про теж Бог, по свойому милосердю, згодив ся помилувати невеликий гурт і той гурт стане коренем нового Ізраеля. Новий Ізраель буде щасливий і славний за свою слухняність божим наказам; він побачить, як чужі народи приймуть його культ і його Бога. Колиж розібрати кожну книгу окремо, то видно, що Ісаія, сучасник царя Єзекії (друга половина VIII ст. до нашої ери) віщує в першій частинї своєї книги (гл. I–XXXIX), що царство Юдине витримає напад Асирийцїв, а потім упаде перед халдейським паном, але з надїєю на славне відродженє, а в другій частинї книги (гл. XL–LXVI) милосердє національного Бога визволяє божий народ із вавилонського полону і поселяє його знову на палестинській землї; ми бачимо, що Єремія, сучас-
