Цю сторінку схвалено
дати гал.-укр. публицї ряд перекладів тих статей М. Верна[1].
Скажемо два слова про специяльні погляди того ученого, які поки що віддїляють його від пануючої школи новіщих богословів, — Ґрафа, Райса, Вельгавзена і ин.
Критична праця вчених сеї школи, — по більшій части Нїмцїв і Голяндцїв, була звернена переважно на так зване Пятикнижє або Закон і доказала, що воно не могло бути писане одним чоловіком (Мойсеєм) і в пору, коли Жиди були пастухами. Критика показала, що і в оповіданях Закону і в законодавчих приписах його єсть великі ріжницї, що на пр. сї приписи складають ся з трьох кодексів, які показують на віддмінні доби культури і социяльного порядку; 1) т. зв. книга Союзу (Вихід, XXI–XXIII); 2) Второзаконє (головні місця сеї
- ↑ Поручаємо увазї читачів також М. Верна — Огляд істориї Жидів (Précis d'histoire juive, Paris, Hachette, 1889, 6 fr.); Сьвяту Історію (Histore Sainte, 1901, 1½ fr., для дїтий). Остатньої вийшла поки що лише перша половина: історія старозаконна. Друга мусить дати історію новозаконну. Цїль автора — дати й дїтям результати нової науки релїґійної в крузї жидівсько-християнської віри.
