до кримського хана р. 1675 (стор. 378–382), лист Дорошенка до Сірка (стор. 390–394) і одповідь на нього Сірка (стор. 394–396), лист од запорозців до гетьм. Самойловича 1678 р. (стор. 467–472), грамота польського короля Яна III р. 1679 (стор. 479–482), лист Самойловича до Сірка р. 1680 (стор. 489–492) і одповідь його (стор. 492–493), лист запорозців до Самойловича (стор. 498–500), пункти про унію єп. Шумлянського і Жохівського (стор. 505–509), лист Дуки Молдавського до гетьм. Самойловича 1683 р. (стор. 528–529), лист запорозців до Самойловича р. 1684 (стор. 539–543), універсали гетьм. Самойловича 1685 і 1686 рр. (стор. 544–545, 555–557), лист до Самойловича із Запоріжжя р. 1686 (стор. 557–561), умова Москви з Польщею р. 1686 (стор. 562–594), грамоти польського короля Яна III р. 1686 (стор. 595–601), благословенна грамота патріярха московського Іоакима київському мітрополітові Четвертинському 1686 р. (стор. 603–612).
У третьому томі так само ми бачано силу документальних джерел — актів та грамот: лист Самойловичевого сина до кн. В. В. Ґоліцина (III, стор. 18–21), Коломацькі статті, ухвалені при обранні на гетьмана Мазепи р. 1687 (стор. 23–53), лист запорозький до Мазепи р. 1686 (стор. 57–58), лист київського мітрополіта Четвертинського р. 1688 (стор. 63–69), лист польського гетьмана Яблоновського до гетьмана Мазепи р. 1689 (стор. 74–75), одповідь гетьм. Мазепи Ігнатовському (стор. 76–82), лист намісника київо-печерської лаври до Мазепи р. 1690 (стор. 88–89), лист з київо-печерської лаври про вибори намісника архімандрита р. 1691 (стор. 92–94), акт патріярха Досифея до мітр. київського В. Ясинського 1691 р. (стор. 96–99), лист патр. Адріяна до гетьм. Мазепи 1692 р. (стор. 101–102), лист гетьм. Мазепи 1692 р. (стор. 106–111), універсал Петрика 1692 р. (стор. 111–113) і одповідь на нього полтавців (стор. 114–116), лист гетьм. Мазепи до царя Петра 1692 р. (стор. 116–121), лист Кочубея до київського мітрополіта 1692 р. (стор. 121–125), лист Палія до Мазепи 1693 р. (стор. 131–134). лист Мазепи до Петра 1603 р. (стор. 135–139), універсал Мазепи р. 1693 (стор. 139–141), лист Кграбе до мітр. Ясинського р. 1693 про православну віру (стор. 142–145), такі-ж листи инших лютеран (стор. 146–154), лист патр. Адріяна до Мазепи про одзволення кримських полоняників р. 1693 (стор. 166–168), лист сотника київського Ісаковича про Сицилію і Німеччину, про що кому оповідав київський міщанин Петро Силич, повернувшись із Силезії р. 1693 (стор. 168–170), лист запорозців до Мазепи р. 1693 (стор. 170–176), 4 листи гетьмана Мазепи до ц. Петра про Палія р. 1693 (стор. 187–189, 190–192 192–195), універсал польського коронного гетьмана Яблоновського до Палієвого війська і поспільства р. 1693 (стор. 195–197, 198), лист Мазепи до ц. Петра 1693 р. про Палія (стор. 199–203), 5 листів його про Палія р. 1694 (стор. 205–207, 208–211, 216–222), листи патр. Адріяна до Мазепи і Київського мітрополіта р. 1694 і одповіді на них (222–234). Далі бачимо велику силу аналогічних листів до стор. 455. Од 455 до 470 стор. уміщено вимогу курф. Саксонського, обраного на короля польського. Вніс Величко до свого літопису Карловицьку умову поляків з Туреччиною (стор. 511–514) і постанову сойму 1699 р. (стор. 517–542). Але для нас має куди більшу вагу «Реестръ рѣчокъ и прикметъ, по обоихъ сторонахъ реки Днепра зостаю-
