Сторінка:Науковий збірник ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. III. 1931.pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

А. Я. ЛЯЩЕНКО.

ДВА ОЛЕГИ НА СТОРІНКАХ ЛІТОПИСУ X СТОЛІТТЯ.

Для дослідження історії давньої України-Руси часто бракує докладних матеріялів; тому маємо ми у цій царині чимало гіпотез, більш-менш імовірних. Всяке нове джерело примушує знову переглянути питання і старі висновки. Так сталося і з новим документом, що його опублікував 1912 р. у Філядельфійському часописі „The Jewish Quartely Review“ гебраїст доктор С. Шехтер у статті під назвою „An unknown Khazar document“. Знайдено його в Каїрі; тепер переховується він у бібліотеці Кембріджського університету. Це фраґмент листа невідомого кореспондента єврейською мовою за часів хазарського царя Йосипа, тобто стосується він до середини X століття. Зміст його: оповідання про те, як навернуто хазар до єврейської віри, про війну хазар з Олегом; відомості про стосунки хазар із сусідами. Фраґмент — без початку і кінця. Ім'я Олега подано в формі H-l-gu чи H-l-gw, що, згідно з правилами єврейської ортографії, читається Halgu чи Helgu (Helgo). Ця форма відповідає норманському Helgi. Рукопис документа С. Шехтер відносить до кінця XI чи до початку XII століття. З цим погоджується й академік П. К. Коковцов, що у статті „Новый еврейский документ о хазарах и хазаро-русско-византийских отношениях в X веке" (Журн. Мин. Нар. Просв., 1914, № 11) дав переклад єврейського тексту на російську мову і коментар до нього. Питання про автентичність документа П. К. Коковцов остаточно розв'язав нещодавно, після наукової подорожі до Кембріджа 1925 року. Про це він пише так: „Уже один беглый взгляд на полуистлевшие листки должен был устранить во мне всякие сомнения относительно глубокой древности Кембриджской рукописи и заставить признать, что д-р Шехтер был весьма близок к истине, считая возможньм относить ее к XII в., если не к более раннему времени. Еще более убедительным аргументом оказалось тщательное сличение еврейско-хазарских листков с другими листками Каирской генизы[1], которое я был в состоянии произвести в больших размерах, благодаря необычайной предупредительности администрации Кембриджской университетской библиотеки. Решительно все внешние характерные особенности еврейско-хазарской рукописи (как-то: характер бумаги, ductus еврейского письма и т. п.) теснейшим образом соединяют ее с целым рядом несомненно древних рукописных

  1. Синагогальної бібліотеки.