котрого о всїм довідав ся, чого нїхто другий не міг докладнїйше йому оповісти.
Всї розбійники вислухали його оповіданя з великою радостию, а сам ватажко похваливши його проворність закликав до банди:
„Товариші“! не маємо анї хвильки часу до страченя. Уоруживши ся добре, їдьмо, а коли вїдемо до міста потайки, одні за другими, аби не стягнути на себе підозріня, зберемо ся на великім ринку, одні з одного боку, а другі з другого. Тогдї я пійду і огляну дім з нашим товаришом, котрий нам так добрі принїс вісти, аби вперед зміркувати що належить нам робити“.
Гадку гершта злодїїв всї радо приймили і в короткім часї станули готові до виїзду. Повіддїлювали ся по двох, по трех і їдучи в певнім віддаленю одні від других, в'їхали до міста. Ватажко і той розбійник, що був рано в містї, їхали на самім кінци і відразу удали ся на улицю,
