Сторінка:Природно-заповідний фонд Київської області.pdf/124

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Природно-заповідний фонд Київської області



Найчастіше тут трапляються наступні лучні види: волошка лучна, деревій майже звичайний, перстач піщаний, жовтеці їдкий та багатоквітковий, суховершки звичайні, подорожники ланцетовидний та середній, нечуйвітер волохатий, кульбаба лікарська, чебрець Маршала, вероніка дібровна, полин звичайний, суниці зелені, підмаренник справжній, китятки звичайні. У травостої також присутні такі малочисельні види, як первоцвіт весняний, козелець лучний.

Джерело: Обгрунтувнаня необхідності створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Кошівські джерела». Укладачі: Сіренко І. П., Богомаз М. В.

184. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Нечаївщина»

Територія заказника розміщена в адміністративних межах с. Іванків Бориспільського району Київської області, межує з Баришівським районом та відновиться до земель запасу Іванівської сільської ради. Площа ділянки 17,6 га, з яких 6,5 га – орна земля, 5,6 га – лісові насадження, 5,5 га – зволожені луки. Створено рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 21.10.2010 р. № 866-35-V.

Лісові насадження, що збереглися з кінця ХІХ століття є мішаними, представленими у більшості липами серцелистою та широколистою, дубом, березою, осикою. У чагарниковому ярусі наявні глід та терен. Орнітофауна представлена такими птахами як синиця велика, синиця блакитна, ремез, соловей, вивільга, сойка.

У 1905 році у урочищі було проведено обстеження науковими представниками Інституту ботаніки НАН України, які зафіксували близько 100 видів рослин, серед яких багато рідкісних. Лікарські рослини представлені такими: дягель лікарський, оман високий, валеріана лікарська, материнка, конвалія, живокіст, чемериця та ін. У низинній частині проектованого заказника поширене лучне різнотрав’я.

Окрім цього, урочище «Нечаївщина» має велике історико-культурне значення. На його території знаходиться курганна група, яка відноситься до скіфського періоду, епохи міді, бронзи. Найбільший з курганів – Сиза могила – зберіг ділянку степової ковили. На території урочища також виявлено археологічні знахідки, які відносяться до доби бронзи ІІ тисячоліття до н.е., поселення ранніх слов’ян Черняхівської культури ІІ-V ст. н.е., Київської Русі ХІІ—ХІІІ ст.

Джерело: Наукове обґрунтування на створення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Нечаївщина». Укладач: Тур А. І.

 

122