Історія формування ПЗФ Київщини
– ботанічна пам’ятка природи «Сосна» (1,7 га). Причини скасування – внаслідок низової пожежі 1992 року, що перекинулась на ліс з сусіднього перелогу, на ділянці загинуло 70-80% дерев, в т.ч. 200-річна сосна.
– Заповідне урочище «Вільха чорна» (4,8 га). Причини скасування – внаслідок всихання на ділянці загинуло до 90% вільхових насаджень.
Друге рішення Київської обласної ради від 5.03.2002 № 326-20-ХХІІІ «Про скасування статусу території природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» скасовує заповідне урочище «Козинські насадження сосни звичайної» (77,2 га). Причина скасування – територія урочища не складає суцільного масиву, насадження досягли свого біологічного віку і не виконують функцій заповідної території. Фактично, територія ПЗФ була скасована безпосередньо під вирубку. Отримати копії наукових обґрунтувань, що лягли в основу скасування заповідного статусу території, виявилось неможливим. Листом № 0409/8539 від 04.08.2011 обласне Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Київській області повідомляє: «у зв’язку з тим, що в Держуправлінні тривалий час не існувало архіву, зазначені наукові обґрунтування… в Держуправлінні відсутні».
В цей сперіод було створено перший прецедент зміни меж заказників в Київській області. Рішення Київської обласної ради від 20.11.2003 № 134-10-ХХІУ «Про зміну меж територій природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» змінює межі заповідних урочищ «Старопетрівські соснові насадження» та «Первомайське» (створені 18.02.84 Постановою Ради Міністрів УРСР № 49 «Про затвердження переліку державних пам’яток садовопаркового мистецтва республіканського значення в зв’язку з упорядкуванням їх мережі у відповідності до нової класифікації територій та об’єктів природно-заповідного фонду Української РСР»). Зі складу заповідного урочища «Старопетрівські соснові насадження» вилучається 44,3 га, а додається 102 га. Зі складу заповідного урочища «Первомайське» вилучається 77,5 га, додається 82,1 га. Сьогодні викликає здивування конфігурація вказаних територій ПЗФ. Очевидно, замість колись цілісних ділянок, важливих для охорони природи лісів, які були виведені з складу ПЗФ і вирубані, до них включили еклектично вибрані, нецікаві для лісового господарства ділянки. Картографічний матеріал вихідних меж цих заповідних територій нам виявити не вдалося. Надалі такі прецеденти мали місце у випадках із заказниками «Заплавний» та «Обухівський».
25
