Я сказавъ: постережуся
На пути̂ моєму;
Не дамъ воли̂ согрѣшати
Языку своєму;
Наложу на мои̂ у́сты
Крѣпкіи̂ уди́лы —
Поки будуть изо мною
Люди нечестиви̂.
Бувъ нѣмый я и безгласный,
Що й добра не мовивъ;
Да печаль моя велика
Пробудилась знову;
Изновъ сердце запалало,
Думкы закипѣли,
И мои̂ замовкши̂ усты
Зновъ заговорили.
Скажи Господи: конець мо̂й
Коли менѣ прійде?
Число дне̂въ мои̂хъ на свѣтѣ
Яке положивъ Ты?
Нехай съ то́го я познаю,
Що втеряти маю.
Менѣ давъ ты дни̂, якъ пьяди̂,
Боже Всемогущій;
