лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!… аж у вухах залящало! Стор. I. 236.
Замага́ти, га́ю, єш, гл. Одолевать. Робота замагає. Ольгопольск. у.
*Замаґа́дзяти, зяю, єш, гл. Завязать. Юрк., Под.
За́ма́зка, ки, ж. Замазка. *Желех.
Зама́зувати, зую, єш, сов. в. зама́зати, жу, жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. I. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть в след. примере: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
Зама́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. зама́затися, жуся, жешся, гл. 1) Замазываться, замазаться. Від смерти і в печі не замажешся. Ном. № 2247. 2) Запачкиваться, запачкаться. Сидить дід під лавою, замазався сметаною. Ном., стр. 301. № 385.
Замазу́ра, ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться. Г. Барв. 285.
Замазу́рити, рю, риш, гл. Запачкать.
Замазу́ритися, рюся, ришся, гл. Запачкаться.
Замазу́ха, хи, ж. Замарашка.
Замазчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Окровавить.
Замазчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Окровавиться.
Замаїти. См. Зама́ювати.
*Замайорі́ти, рі́ю, єш, гл. Показаться, появиться. Сл. Нік.
Замайструва́ти, ру́ю, єш, гл. Приняться мастерить.
Замайструва́тися, ру́юся, єшся, гл. Увлечься мастерством.
*Замаківчи́ти, чу, чиш, гл. Одурманить. Сл. Нік.
Замакі́тритися, рюся, ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Ном. № 3707. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленіло й потемніло. Г. Барв. 514.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; без малого. Оце замалом не впала. Ном. № 6639. Замалом не піймав зайця. Черк. у. Замалим не двісті.
*За-ма́ло, нар. 1) Немного. 2) Слишком мало. Желех.
Замалюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Закрасить. «Заший, серце, роспорочку в мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю. Чуб. V. 1174. *2) Замалюва́ти в пи́сок. Дать в рожу. Желех.
Замалярува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.
*Замандрува́ти, ру́ю, єш, гл. Забраться, зайти, заехать. Сл. Яворн.
Замандю́ритися, риться, гл. безл. = Заману́тися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
*Зама́нистий и заманли́вий, а, е. Заманчивый. Желех.
Замани́ти, ню́, ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
За́манка, ки, ж. Приманка. Оттепер же то саме й пора, панове товариство, кожному з нас чужі звичаї кидати, панські цяцьки занедбовувати, на городянські заманки не вважати. К. (О. 1862. III. 24).
Заману́тися, не́ться, гл. безл. Захотеться. Заманулось як серед зіми криги. Ном. № 5336. Заманулось їсти старенькій. Г. Барв. 370.
Заманя́чи́ти, чу, чиш, гл. = Замая́чи́ти. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Зама́рити, рю, риш, гл. Возмечтать.
Зама́ритися, рюся, ришся, гл. Замечтаться, забрать себе в голову.
Замарму́зити, жу, зиш, гл. Запачкать.
Замарму́зитися, жуся, зишся, гл. Запачкаться, засалиться.
*Замарни́ти, ню́, ни́ш, гл. Испортить, уничтожить. Желех.
Замару́дити, джу, диш, гл. 1) Утомить скучным. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.
*Замаскува́ти, ку́ю, єш, гл. Замаскировать. Желех.
Замасльо́нити, ню, ниш, гл. Замаслить.
Замасти́ти. См. Зама́щувати.
За́мах, ху, м. 1) Взмах, размах. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. НВолын. у. Одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, —
