прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. Під сей, той за́мах. В этот, в тот раз. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднепр. у. 2) Покушение, посягательство. Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.
Замаха́йло, ла, с. В загадке: хвост четвероногого животного. Штири тики, два патики, сьоме замахайло (Віл). Чуб. I. 306.
Замаха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Замахать. 2) — п'я́тами. Побежать. Грицько… уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.
Замахну́ти(ся), хну́(ся), не́ш(ся), гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.
Замахови́й, а́, е́. Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове колесо. МУЕ. III. 15.
*Замахо́рювати, рюю, єш, сов. в. замахо́рити, рю, риш, гл. Замошенничать. Там такий: ножа у мене замахорив. Умань. Ефр.
Замача́ти, ча́ю, єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. I. 64.
*Зама́шистий, а, е. Откинутый, торчащий. Старий чолов'яга з замашистим сивим вусом. Борд.
Замашни́й, а́, е́. 1) Тяжелый, увесистый, чем удобно замахнуться. Качалка замашна. Рк. Левиц. Подай сюди щось замашне забити кілок. Рк. Левиц. А там смерть страшна і коса замашна. Чуб. III. 435. 2) Быстрый, скорый, прыткий. Замашний хлопець. Ном. № 8751.
За́машно, нар. Далеко. Замашно йти. НВолын. у.
*Зама́щений, а, е. Испачканный. Скинь кожуха, бо замащений дуже. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Зама́щувати, щую, єш, сов. в. замасти́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Замазывать, замазать. Глина… замастити піч. МУЕ. III. 51. 2) Замасливать, замаслить. *Желех.
*Зама́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. замасти́тися, щуся, тишся, гл. Пачкаться, испачкаться. В смолу замастився, коло воза ходячи. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Зама́ювати, юю, єш, сов. в. замаїти, маю́, їш, гл. Украшать, украсить зеленью: ветвями деревьев, травами. Вінці закладають худобі на роги… Так замаєна худоба іде вечером домів. МУЕ. III. 46.
Замаю́сити, ю́шу, сиш, гл. Зажилить, присвоить. Еге, то це ти хочеш замаюсити мій ніж. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. См. Замію́сити.
Зама́яти, ма́ю, єш, гл. Заколыхаться от ветра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. II. 202.
Замая́чи́ти, чу, чиш, гл. Показаться вдали.
Замгну́ти, гну́, не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. Сим. 185. «Ну лишень, жінко, я трошки замгну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Драг. 60. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замгнув, то й гаразд. О. 1862. IX. 67.
*Замеди́ти, джу́, ди́ш, гл. — щось. Усладить что-либо медом. Желех.
Заме́кати, каю, єш, гл. Заблеять.
Замекеке́кати, каю, єш, гл. = Заме́кати. Москаль бодай би не козою замекекекав. Котл. Ен. IV. 10.
Заме́л, лу, м. Смолотый зерновой хлеб, мука. Той замел, що я вранці приніс зерно, зостався у млині. Новомоск. у.
Заме́луватий, а, е. Завирающийся; много попусту болтающий. Константиногр. у.
*Замельдува́ти, ду́ю, єш, гл. О явке документов: заявить, уведомить. Сл. Нік.
*Замельдува́тися, ду́юся, єшся, гл. Заявиться. Федьк.
*Заме́лькати, каю, єш, гл. Замелькать, засверкать. Побіг, тільки ногами замелькав. Крим.
Заме́лювати, люю, єш, гл. Закатываться; сходить в сторону. Сани замелюють. К. Михальч. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать. К. Михальч.
Заме́люватися, лююся, єшся, гл.
