Всі ці та подібні моменти тільки підсилювали у міщан бажання власної орґанізації, вже хочби тільки тому, щоби й собі виступити коли-небудь самостійно — організовано, щоби й себе показати людям. — Також тодішний уклад національних і суспільних відносин в самому місті просто вимагав приспішення справи організації українського міщанства. Для ілюстрації тих відносин можна навести тогочасну допись з Тернополя, поміщену в львівському журналі „Правда“ за місяць грудень 1888. р. на стор. 185.
Після пригадки про те, що Тернопіль найбільше місто Поділля і 3-те з ряду щодо числа населення місто в Галичині взагалі, — після загальних уваг про міжнаціональні відносини в місті, автор статті пише далі між иншим ось що:
„В публичному житті Тернополя верховодять Поляки, а ту власть дав їм уряд. Але de facto орудує усім Жидова, котра як і в інших містах зуміла при нашій економічній непорадности захопити все в свої руки. Жидова заволоділа всіми артеріями життя. Они (Жиди) в політичних мотивів, з розрахунку, лишали Полякам добиватись власти у верхах, а самі підготовляли для себе захоплення твердого ґрунту у долі. Муравельними заходами — лишаючи Полякам шумну політику — Жидова заволоділа помалу підвалинами життя економічного, й суспільного і вже тепер в містах і місточках має перевагу і власть (прим, в громадських радах). Тепер (р. 1888.) дійшло до того, що в тернопільській громадській раді на 36 радних, засідає 19 Жидів, отже більшість — а між радними христіянами вони все зуміють найти
