стільки поплечників, що всяка ухвала мусить бути переведена по їх думці, коли вона тільки дотикає їх інтересів.
Так отже справа організації тернопільського міщанства ставала чимраз більше актуальною і силою ходу самого життя зближалася до своєї розвязки.
Ядром — клітиною, з якої почалась і остаточно оформилась пізнінша міщанська організація, був міщанський хор. В Тернополі був вже здавна церковний хор при церкві Різдва Христового (т. зв. середній). Був це хор мішаний і ним управляв деякий час теольоґ Ґорецький а відтак дяк Релеза зі сином Лукою. Члени того хору, переважно молодші міщани, що безпосередньо зацікавилися були частими виступами в Тернополі хорів денисівського, білецького та їн., попросили церковний заряд, щоби для піднесення культури співу вислано до Денисова, до о. И. Вітошинського, кількох міщан-співаків на курс для вишколення диріґентів.
Тодішний парох Тернополя о. Фортуна згодився на це і до Денисова вислано на курс міщанина Івана Чубатого, сина Андрія і дяка Тому Напруженого. Відбувши науку оба курсанти стали диріґентами мішанського хору в Тернополі та деякий час чергувались у своїй праці. Згодом однак хор розділився на дві окремі частини: мішаний і мужеський з тим, що міщанин Іван Чубатий став диріґентом мужеського хору. Тому то якраз хорови (мужесько-
