Сторінка:Українська Гельсінкська Група 1978-1982. Документи і матеріяли (Торонто-Балтимор, 1983).djvu/431

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Додаток: Декларація Української Громадської Групи Сприяння Виконанню Гельсінкських Угод.

Вчинено в Києві 14 жовтня 1977 року».

З початком другого року діяльности Групи КДБ  — «карающий меч диктатуры» арештував п’ятого члена Групи — Левка Лук’яненка, а незабаром Президія Верховної Ради СРСР позбавила громадянства генерала Петра Григоренка — шостого члена Групи, заборонивши йому повертатися з відпустки (яку він провів у США) до СРСР для проведення правозахисної діяльности.

З Чернігівського слідчого ізолятора 3.04.78 р. Лук’яненко подав до Президії Верховної Ради УРСР заяву, в якій незалежно від його арешту й припинення активної участи в діяльності Групи просив зажадати Декларацію Групи, розглянути її з точки зору відповідности змісту Конституції УРСР і ухвалити відповідне рішення про надання Групі офіційного статусу.

Через те, що ніхто з членів Групи ніякої відповіді не отримав, ми — Олекса Тихий та Левко Лук’яненко — вирішили тепер уже з нового місця — особливо суворого концтабору, що в селищі Сосновці Зубово-Полянського району Мордовської АРСР — звернутися знову з офіційною заявою у цій справі. Хоч ми тепер і за гратами, але проблема прав людини і України нас хвилює не менше, ніж вона цікавила нас тоді, коли ми жили на Україні.

Через свою фізичну ізоляцію ми неспроможні брати активну участь у діяльності Групи, але ми й далі вважаємо себе її членами, радіємо з поповнення її новими людьми і тому задля Групи та її правозахисник цілей спрямовуємо до вас цю заяву з повторенням клопотання, зформульованого 14.10.77 року шістьма членами Групи та 3.04.78 р. — Лук’яненком.

Ми розуміємо, що практично ви повністю залежи-