Варить ся горох в ростопленій солонині, опісля його вибиравсь і студить. Тодї набивавсь стрільбу, на набій сипле ся трохи товченого пороху, на то кладе ся горох, а на горох всипуєсь одробину пороху мілко товченого. На се все вбиває ся слабий паперовий корок. Тим стріляє ся в ночи на вільнім місци, подальше від будинків, щоб на них огонь не падав.
До сего є потрібна стожковата рурка (цівка) в виді походнї (смолоскипа). Горішна висша часть має бути отворена, даюча замкнутись легко кляпою, долїшна замкнена і заосмотрена многими дірками. Сю цівку треба наповнити червоною мукою або попошком каляфонїї, а під до літний дірко ватий конець ставляє ся малу сьвічку. Наколи ся тодї трясе цівкою то порошок буде падати на сьвічку і в сей спосіб творять ся сильні лискавки.
Вбий на конець ножа кусник фосфору великости пшеничного зерна. Опісля приладь сьвічку так, щоб ґніт не був дуже низько втятий і щоб по загашеню мав ще в собі досить горяча. Наколи тодї розгребеш ґніт кінцем ножа, то фосфор засьвітить сьвічку.
