„І зірвавши ся з сеї землї
Та розбивши всї карби,
Ви розвієтесь сьвіт здобувать,
Його соки і скарби.
„Та зарік я положу твердий
На всї ваші здобутки,
Мов гадюку на скарбі, дам вам
З них турботи і смутки.
„Хто здобуде всї скарби землї
І над все їх полюбить,
Той і сам стане їхнїм рабом,
Скарби духа загубить.
„Своїх скарбів невольник і пан,
За цїну слїз і крови,
Щоб збільшати їх, мусить він сам
Руйнувать їх основи.
„І як пявка, що кров чужу ссе, —
Йому лїк, сама гине,
Так і вас золотий океан
На мілизнї покине.