Сторінка:Шелухін С. Назва України. З картами. 1921.djvu/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Назва України у стародавніх ґеоґрафів.[1]
(На правах рукописі.)

Назва терріторії Україною не менш стародавня, як назва Руссю. Слово Україна місцевого простонародного походження і в своїй появі звязане з терріторією. Слово Русь невідомого походження і спочатку прикладалося до людей певного зайняття, а по тих людях перейшло на опановану ними терріторію, після чого перейшло і на иншу людність тої терріторії. Слово Україна, бувши простонародним, потім зробилося і книжним, а слово Русь, ставши книжним, потім робилося і народним, хоч зробитися ним і не встигло.

Славяне розселились по ріжних місцях ще до Різдва Христового, а коли саме — не відомо. Ще до київського літопису вісти про славян ми стрічаємо у Геродота, Орігена, Птоло-


  1. Взято з виготовленої до друку більшої росправи того-ж автора про назву »Україна« з найдавніших часів у літописців, в актах, піснях, думах, у ґеоґрафів, істориків, діпльоматів, учених, письменників, а тако-ж про назви »Русь« і »Малоросія«, з 6 старими ґеоґрафичними картами.

3