Ця сторінка вичитана
— 6 —
птыцю, котора помален’ку будує гніздо; дывіц’ця на пчілку, котора помален’ку наносыт меду; дывіц’ця на дощынкы, которі помален’ку лупают скалы. Так воно ўсі̂о дієц’ця нэ відразу. Так и наука г̇рунтуєц’ця и пізнаєц’ця.
А щобы лекшэ було і пізнаты, прочитавшэ що небуд’ раз, або й два, або й біл’шэ, каждый повынэн запытаты сэбе: чи піняв я, що тут пышец’ця? Чи зг̇рунтував я ўсі мыслі? Чи тямлю я як воны вытікают ідна з другоі? Чи бачу я як ідна мыс’л’ выяс’няєц’ця другою? Чи нэ можна-бы тіже самі мыслі як иначэ пэрэдаты? Найважнійщі пытаня, на котрі треба найбіл’шэ напэраты ў ціі самопраці от які: від чого? для чого? и як? Хто, пры ўсякім ділі, можэ собі вітповісты на ных, тому біл’шэ нэ треба!
Для учытэля. От які пытаня учытэль’ може заўдаты учэныкові після цего артыкула: для чого потрібна наука? Від чого вона потрібна? Як вона потрібна? Чи можна що зробыты без праці? Для чого ні? Як наука г̇рун-
