ДОГОВІР СПІЛКИ ЛЕВИЦІ ТА КОЗИ, СКЛАДЕНИЙ ЗА ПРИВАТНІМ ПІДПИСОМ І ЗАКОННО НЕЗАРЕЄСТРОВАНИЙ.
Завдяки цим сентиментальним, романічним та романтичним маневрам Валерія дістала своєму чоловікові, без жадних з свого боку обіцянок, посаду помішника й орден Почесного Легіону.
Ця маленька війна не обійшлася без обідів у Роше де-Канкаль, без одвідин театру, без багатьох подарунків — мантилій, шарфів, сукень, коштовностів. Помешкання на вулиці Дуаєне було недосподоби; натомість барон задумав розкішно встаткувати спеціяльне помешкання на вулиці Вано в чарівному модерному будинкові.
Пан Марнеф дістав відпустку на два тижні, тоб-то на місяць, крім того нагороду й поїхав на батьківщину для різних прибуткових операцій. Він вирішив зробити невеличку подорож по Швайцарії, щоб вивчити там прекрасну стать.
Барон Гюло, турбуючись про свою протеже, не забував і свого протеже. Граф Попіно, міністр торгівлі, кохався в мистецтвах: він дав дві тисячі франків за примірника групи „Самсон“ з тією умовою, що форма буде розбита, так щоб „Самсон“ був тільки в нього та в панни Гюло. Група захопила одного принца, якому показали модель годинника, і той замовив її, але вона мусіла бути єдиною, і він запропонував за неї тридцять тисяч франків. На нараді митці, де був і Стідман,