хоче барон зблизити її з кузиною Бетою. Грізна спритність паризької креолки, що годинами валяється на канапі, що ліхтарем спостережливости освітлює найтемніші закутки душ, почуттів та інтриг, підказала їй зробити з шпика свого спільника. Та жахлива нескромність була може й навмисна; вона зрозуміла справжню вдачу цієї палкої, марно закоханої дівчини й захотіла прихилити її до себе. То-ж розмова ця нагадувала камінь, що мандрівець у безодню кидає, щоб наочно довідатись про її глибину. І пані Марнеф злякалась, знайшовши заразом і Яго, і Річарда III в цій дівчині, такій з вигляду кволій, покірній та безпечній.
В одну мить кузина Бета знову стала сама собою; в одну мить ця корсиканська й дикунська вдача, порвавши слабкі пута, що її в'язали, випросталась на всю свою загрозливу височінь, як та гілка на дереві виривається з рук дитини, що нагнула її до себе, поласившись на зелений овоч.
В кожного спостережника життя завжди викликатиме захоплення повнота, довершеність та хуткість міркування в незайманих натур.
Дівоцтво, як і кожна потворність, має властиві багатства й гнітющу велич. Життя, заощаджене на своїх силах, набуває в особи незайманої прикмету опору й незмірної тривалости. Мозок збагачується в сукупності збережених здібностей. Коли люди чеснотливі звертаються до сил свого тіла чи душі, коли вдаються до дії чи думки, то знаходять сталь у своїх м'яснях і прирожденне знання в розумі, диявольську міць або чорну магію волі.
З цього погляду, діва Марія, якщо розглядати її на мить тільки як символ, затьмарює своєю величчю всі індуські, єгипетські й грецькі типи. Дівоцтво, мати великих діл, magna parens rerum, держить у своїх білих руках ключа від вищих світів. Словом, цей грандіозний і жахливий виняток варт усіх тих почестів, що приділяє йому католицька церква.
