Коло Солоного озера дорога підіймається найвище, а звідціль уже витягненою кривою линією спускається до річки Бітер, щоб знову потім піднятись на водорозділ Атлантичного та Тихого океанів. В цій гарній країні протікає багато річок і дорога часто проходить мостами як, наприклад, міст через Медді, через Ґрінг та инші ріки. Що ближче було до здійсненя мети, тим збільшувалась нетерплячка Паспарту. Фікс також хотів як найшвидче пройти цю тяжку частину дороги. Він боявся перешкод, нещасливих випадків і поспішався більш самого містера Фогга хутчіш дістатись до Англії.
О десятій годині увечері потяг спинився на хвильку біля форта Пріджер і швидко пішов далі. Він пробіг двадцять миль і вступив в штат Вейомінг, колишню Дакоту, простуючи долиною Пітера, куди сходиться кілька річок з сістеми Колорадо.
Другого дня, 7-го грудня потяг спинився на чверть години на станції Грін. Вночі сипав густий сніг, але через те, що змішався з дощем, він на-пів розтав і не міг затримати потягу. Та все-таки погана година дужо непокоїла Паспарту, бо на випадок снігового заносу, потяг мусів би дуже спізнятись.
„І що це вигадав містер Фогг мандрувати взімку, — міркував Паспарту. — Чи не міг-же він почекати літа й тоді на його боці було-б більше шансів“.
І сердешний чолов'яга скупчив усю свою увагу на вигляді неба, на хитанні температури. Містріс Ауда також турбувалась, але по иншій причині.
Справа йшла про те, що кілька пасажирів вийшли з потягу й прохожались по стаціонній платформі, дожидаючи вирушення потягу. Крізь
