Сторінка:Кащенко Адріан. Великий Луг запорожський. 1917.pdf/34

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Блюменгарт (Капустяна) та Нижня Хортиця, слободу ж Любимівку переведено року 1800 на лівий бік Великого Лугу у инші маєтности племениці Потьомкина графині Скавронськоі.

За дві верстви од Дніпра у балку Капустянку, або річку Нижню Хортицю, впала дуже красива балка Колюча, а над нею з лівоі руки досі збереглися окопи на невелику кількість війська. До яких часів належать ті окопи, ще того не дослідувано.

Нижче устя р. Нижньоі Хортиці високі гори правого берегу Дніпра трохи одхиляються од нього, лишаючи біля берегу, найбільше по устях байраків, низини до верстви завширшки, і на ті низини спокон-віку перекинувся з Великого Лугу ліс. За першим таким лісом лежить згадане вже село останнього гетьмана Украіни, графа Кирила Розумовського, Розумівка, що він разом з 35.275 десятинами грунту дістав у подарунок од цариці Катерини після зруйнування Січі. Пізніше це село він збув практичному Катеринославському губернатору Миклашевському по 25 к. за десятину. Проти Розумівки року 1916 я застав перевіз через Дніпр на поронах, котрих року 1883 ще не було. Це є покажчиком на скільки за той час побільшало людей з обох боків Великого Лугу, що в самому Лузі зьявилася потреба у перевозі з одного боку Лугу на другий —з Нижньоі Хортиці й Розумівки на село Балабине.

Нижче Розумівки ліс тягнеться по-над Дніпром верстви чотирі. ховаючи за собою піски: це урочище Біляй, прозване так од козака Біляя. Оглядаючи це урочище, де колись були надзвичайно гарні дерева, я року 1916 за-