29 червня 1711 турецькі сили вирушили лівим берегом Пруту. 7 липня 1711 почали переправу через Прут, а 9 липня перейшли в атаку і оточили російську армію. У воєнних діях на Пруті разом із турецьким військом були козаки П. Орлика. А гетьманські війська на чолі з І. Скоропадським спільно із росіянами діяли в напрямку Криму. 10 липня росіяни висунули туркам пропозиції щодо відновлення миру. В результаті переговорів 12 липня був укладений Прутський трактат 1711. За його умовами росіяни мусили передати туркам Азов, зруйнувати Таганрог і Кам'яний Затон, дати можливість Карлу XII без перешкод дістатися до Швеції, припинити втручання в польські справи, відмовитися від влади над українськими козаками та запорожцями.
У липні 1711 турки розпочали вживати заходів для відправки зі своїх володінь Карла XII, однак через протидію шведської та французької дипломатії, представників Станіслава-Богуслава Лещинського та П. Орлика король залишився на території Османської імперії. Цар же прийняв рішення не поспішати з виконанням умов Прутського трактату й поставив реалізацію пункту про передачу Азова та зруйнування Таганрога в залежність від вислання турками Карла XII; російські частини затрималися на правобережних теренах України, підвладних Речі Посполитій. Це призвело до нових воєнних приготувань турків. 27 січня 1712 на засіданні дивану було підтверджено намір почати війну. Невдовзі надійшла звістка про те, що 2 січня 1712 росіяни передали туркам Азов, і 5 квітня 1712 було укладено мир (Константинопольський мирний договір 1712). За його умовами під владу Османської імперії переходила західна частина Запорожжя, росіяни мусили покинути територію Речі Посполитої.
Літ.: Соловьев С.М. История России с древнейших времен, кн. 8, т. 15–16. М., 1962; Орешкова С.Ф. Русско-турецкие отношения в начале XVIIІ в. — М, 1971; Молчанов H.H. Дипломатия Петра Первого. М., 1986; Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648–1714 pp. К., 2003.
В.В. Станіславський.
Війна 1735–1739 — війна між Росією, яка прагнула здобути вихід до Чорного моря, і Османською імперією, що намагалася зберегти свої позиції у Північному Причорномор'ї. 1735 російська армія, до складу якої входили 39 тис. осіб, і зокрема українські козаки, рушила на Кримський ханат, поблизу р. Кінські Води (нині р. Кінська, прит. Дніпра) розгромила ногайські загони і наблизилася до Кам'яного Затону, але через несприятливі погодні умови припинила похід. 12 квітня 1736 Росія офіційно оголосила війну Туреччині, плануючи оволодіти Азовом і закріпитися в Криму.
