Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/139

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

13 (1) липня 1878. Росія повернула собі південну частину Бессарабії, втрачену після Кримської війни, і приєднала Карс, Ардаган та Батумі.

Відновлювалася державність Болгарії (захоплена Османською імперією 1396) як васального турецькому султану Князівства Болгарія, збільшувалась територія Сербії, Чорногорії та Румунії, а Боснія і Герцеговина переходили під владу Австро-Угорщини, Велика Британія отримувала право на окупацію о-ва Кіпр.

Літ.: Русско-турецкая война 1877–1878. — М., 1977; Генов Ц. Русско-турецкая война 1877–1878 гг. и подвиг освободителей. — София, 1979; Троицкий H.A. Русско-турецкая война 1877–1878 гг. В кн.: Троицкий H.A. Россия в XIX веке. — М., 1997; Керсновский A.A. История русской армии. — М., 2006, т. 2.

Є.Д. Петренко.

РОСІЯ, Російська Федерація (Россия, Российская Федерация) — найбільша держава Євразії. Територія 17 млн. км2. Населення 143,3 млн. осіб (2012). Столиця м. Москва. За Конституцією 1993 є президентськопарламентською республікою, яка складається з 83 суб'єктів федерації із власними законодавчими і виконавчими органами влади. Главою держави є президент, який обирається на 6 років та має широкі повноваження у внутрішній і зовнішній політиці. Вища виконавча влада належить уряду, вища законодавча влада — Федеральним зборам (верхня палата парламенту) та Державній Думі (нижня палата парламенту).

Історична традиція пов'язує формування російської державності із історією Київської Русі. Визначальним фактором у цьому процесі стало зміцнення Володимирського князівства в 11 ст. 1230 внаслідок монгольської навали більшість руських князівств опинилися під контролем Золотої орди. В 1430 Московське царство звільнилося від зовнішнього контролю. За царя Івана Грозного Р. колонізувала Сибір. 1654 у військово-політичному союзі із Московським князівством опинилися українські землі. Ліквідація Катериною ІІ митних кордонів між Росією та Україною в 1754, а також Запорозької Січі та гетьманату покінчили із залишками української автономії.

У російсько-турецькій війні 1806–1812 брало участь українське Бужське козацтво. Наполеон Бонапарт теоретизував з приводу можливості використання українського фактору у здобутті перемоги над Р., але так і не спромігся реалізувати цей проект. У Бородінській битві брали участь Київській і Чернігівський драгунські, Маріупольський, Ізюмський, Єлісаветградський, Сумський гусарські полки. Впродовж 1812–1814 населення України передало у фонд російської армії значні матеріальні кошти.

Російська імперська ідентичність все менше розрізняла росіян та українців.