О.Касименко брав участь у вирішенні проблем болгарсько-грецького кордону. В загальних питаннях делегація УРСР дотримувалася спільної позиції з делегаціями СРСР, Білоруської РСР, Югославії, Польщі, Чехословаччини, прагнула домогтися справедливого матеріального відшкодування країнам, які потерпіли від безпосередньої нацистської агресії.
Водночас СРСР, УРСР, БРСР послабили репараційний тиск на країни тодішньої «народної демократії» — Болгарію, Румунію, Угорщину. Було захищено їх право брати участь на паритетних засадах у встановленні режиму судноплавства на Дунаї.
Участь УРСР у П.м.к. підтвердила її статус як суб'єкта міжнародного права, стала важливою віхою в історії української дипломатії після Другої світової війни. Внаслідок цього в світі було визнано роль України в розгромі фашизму в Європі. Підписані Українською РСР міжнародні договори завершили правове оформлення історичного акту возз'єднання етнічних українських земель у соборній українській державі. П.м.к. стала важливою складовою формування післявоєнного устрою в Європі і підписання вироблених нею договорів 1947 у Парижі. СРСР спромігся відстояти свою зону впливу в Східній Європі.
Літ.: Українська РСР у міжнародних відносинах. Міжнародні договори, конвенції та інші документи, які укладено за участю Української РСР або до яких вона приєдналася (1945–1947). — К., 1959; Лещенко Л.А. Україна на міжнародній арені (1945–1949). — К., 1969; Киссинджер Г. Дипломатия. — М., 1999; Нариси з історії дипломатії України — К., 2001.
А.Ю. Мартинов.
ПАРИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1856. Підписаний 18 (30) березня на заключному засіданні Паризького конгресу учасниками Кримської війни 1853–1856: Росією, Великою Британією, Францією, Туреччиною, Сардинією, а також Австрією і Пруссією, які під час війни додержувалися антиросійської орієнтації. Дійти згоди про відновлення миру Російську імперію змусила її військова поразка й внутрішня нестабільність, союзників — знесилення їх армії в Криму та турецькі невдачі на кавказькому фронті. Користуючись протиріччями всередині сил коаліції, дипломатам Росії вдалося значно пом'якшити висунуті до неї вимоги з територіальних питань, які, зокрема, стосувалися частини південноукраїнських земель. Адже союзні держави добивалися відторгнення Криму, Бессарабії, Кавказу, Прибалтики, Польщі, Фінляндії. Згідно з П.м.д. Порті передавався Карс в обмін на виведення армії союзників із Севастополя, Балаклави, інших кримських міст. Чорне море оголошувалося нейтральним із забороною Росії і Туреччині тримати там військові флоти (за винятком обмеженої кількості сторожових кораблів легкого
