целя на Волині, К. Ружицького на Житомирщині, Б. Колишка на Поділлі й Київщині були в квітні–травні 1831 розгромлені царськими військами.
26 травня польські сили під командуванням бригадного генерала Я.-З. Скшинецького зазнали поразки у битві під Остроленкою (нині місто Мазовецького воєводства, Польща). Від травня 1831 П.п. увійшло в смугу кризи: частина аристократії та шляхти почала залишати країну, сейм не затвердив навіть дуже поміркованої реформи переводу селян на грошовий чинш, чим зумовив відхід частини селянства від повстання. Зусилля Патріотичного товариства з мобілізації населення наштовхнулися на сильну опозицію консервативних сил в уряді, сеймі та війську. Політична боротьба влітку 1831 привела до заворушень варшавського населення, яке 15–16 серпня вчинило розправу з підозрюваними у зраді керівниками.
Відтоді владу перейняв генерал піхоти Я.-С. Круковецький, який проголосив себе новим диктатором, розправився з організаторами заворушень і заборонив Патріотичне товариство. Тимчасом російські війська під командуванням генерал-фельдмаршала І. Паскевича підійшли до Варшави й розпочали штурм. 8 вересня (27 серпня) 1831 Варшава змушена була капітулювати. Сейм, уряд і залишки польської армії перетнули кордони Австрії та Пруссії, де були інтерновані. Царський уряд вдався до жорстоких репресій проти учасників повстання, скасував конституцію Королівства Польського і запровадив воєнний стан (який тривав чверть століття). Незважаючи на поразку, П.п. сприяло зростанню національної самосвідомості поляків, утвердженню ідеї польської державності, поширенню демократичних настроїв, що проявилися у прагненні до здійснення соціальних реформ. Європейська громадська думка із симпатією поставилася до боротьби поляків із російським самодержавством, а польське питання від того часу ототожнювалося зі справою боротьби проти реакції й абсолютизму за свободу і демократію в Європі.
Літ.: Powstanie Listopadowe 1830–1831: Dzieje wewnętrzne, militaria, Europa wobec powstania. — Warszawa, 1980; Польша па путях развития и утверждения капитализма (конец XVIII — 60-е годы XIX в.). — М., 1984; Łojek J. Szanse powstania listopadowego: Rozważania historyczne. — Warszawa, 1986; Lepkowski T. Powstanie Listopadowe. — Warszawa, 1987; Dzieje Polski. — Warszawa, 1993, t. 1–3.; Wroński A. Powstanie listopadowe na Wołyniu, Podolu і Ukrainie. — Warszawa, 1993; Kieniewicz S. та ін. Trzy powstania narodowe: Kościuszkowskie, listopadowe, styczniowe. — Warszawa, 1994; Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до XX ст.): Курс лекцій. — К., 2001; Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: 3 найдавніших часів до наших днів. — Львів, 2002.
Л.О. Зашкільняк.
