Іван Богун

Іван Богун

Іван Богун

У Вінниці на границі,

Під могилою над Бугом-рікою —

Там стояв Іван Богун вільницький

Під обителем-монастирем кальницьким.

Під кальницькою обителлю

Богун стояв,

Із турками-пашами,

Крулевськими ляхами,

Камлицькими князями

Богун воював!

Силу він ляхів турків стріляв

І шабельками рубав,

На аркан забирав,

В річку Буг їх утопляв.

А ляський круль

І турецький коноїд-паша,

Нехрещена душа,

Силу війська збирали

Івана Богуна і його військо

Хмарою бусурманською обступали.

Веселились ляхи-турки,

Круль і князь раділи,

Що обложили Богуна

На довгі неділі.

Обступили ляхи-турки,

Кругом обложили,

Козаченьків Богунових голодом морили.

Три тяжкі неділі

Богун з військом

У тяжкій облозі бував...

Од свого ума білими руками

Хмельницькому листа писав,

Богун у Хмельницького батьківської поради питав

Та собі підмоги з Чигрина прохав:

«Просю бога й тебе,

Дай помочі, порадь і повесели нас!..

Бо вже нас ляхи й турки обступають,

Кругом знаменами своїми обкидають

І кругом нас облягають,

І дуже сильно побіждають».

Як Хмельницький цеє зачуває,

До Вінниці за штири доби прибуває.

Його військо гетьманськеє морем нахлинає,

Турецько-польське крульське військо зничтожає,

Богуна з козаками з неволі визволяє.

А сам Хмельницький

До Богуна під'їжджає

І словами промовляє:

«Не сам бог вас спасав —

І я не менше помогав!»

Іван Богун відмовляє:

«Слава богу і хвала гетьману.

Що не дав нас у неволю, ляхам на поталуї»

Все козацтво

І вояцтво

У ряди ставало,

На всі голоси кричало,

Промовляло,

А кобзарі грали,

В струни дотинали

Та Богдана із Богуном

Піснями хваляли!