Історія України-Руси віршами/Велика сьвітова війна
| ◀ Наш нарід | Історія України-Руси віршами Велика сьвітова війна |
|
|
З пів сотнї лїт всї держави
Війну предвіщали,
Бо сильної зброї Нїмцїв
Усї ся бояли.
Вже від давна Вільгельм Перший
Хтїв сьвіт побороти
Й став з Бісмарком канцелєром
Союз плянувати.
Так Австрію й Італїю
У союз приймили,
І Великій Британїї
Сильно загрозили.
В мить Росію і Францію
Анґлїя з'єднала
І центральних алїянтів
Все на оцї мала.
А в сїй добі на Вкраїнї
Наш нарід взмагав ся
Проти чорних духів царства
Та все сподївав ся,
Що прийде час і кайдани,
Що віки 'го гризли,
Перервуть ся, і зазнає
Щасливої жизни.
Пали жертви із посвяти
Для свого народу,
Та не в силї враг зломати
Козацького люду
Закували рідне слово
У церкві і в школї,
Та не могли закувати
В нїм душі живої.
Нарід зростав в сьвідомости,
Бачив ту неволю,
Та ожидав щасной хвилї
До борби о волю.
Прийшла хвиля. Мов громами
В тучі залунало.....
— Кільканайцять держав сьвіта
Війну розпочали.
Так зачалось: В роцї тисяч
Девять сот ч'тирнайцять,
Австрійського Фердинанда
Сербів кільканайцять
Обскочили в Сераєві
І замордували
— Його й жінку. Тож Австрія
Війну розпочала.
Сейчас Росія посьпіла
Сербам помагати,
— Нїмеччинї того й треба,
Щоб причину мати.
Проти Нїмцїв йде Франція
А відтак Бритийцї,
Турки знову на Росію....
— Втягли й Італїйцїв
Йтак держава за державов
В вир війни летїли,
В цїлім сьвітї на алярум
До бою зброїлись....
А на нашій Українї
Подув вітер віщий,
Що вже прийде день обнови
І люд наш нещасний
Не надармо кров пролляє,
А викупить волю
Для дїтий і внуків своїх,
Хоть сам ляже в полю.
Вдарив Москаль із арматів
В галицьку Вкраїну,
В перве й друге, та полишив
Страшную руїну.
Гонив в полон старцїв й дїтий,
Взяв митрополиту;
Наслав братів з України
Своїх рідних бити.
Стрітили ся з рідним словом
З далекой Вкраїни,
І полились дрібні сльози
Мов в малой дитини.
І ще більше тут скріпились
Ті узи любови
Що то вяжуть увесь нарід
В нещасливій доли.
Проминуло щось два годи
Й сам нарід росийський
Не міг довше вже терпіти
Царського насильства.
Вибухнула революц'я
І царя Миколу
Що держав в кіхтях народи
Стягнули із трону.
Розвязались віковії
Пута й України,
І ожила “добра слава”
— Слава України.
