Історія дослідження та питання антропогенного використання печер Бучацького району
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Історія дослідження та питання антропогенного використання печер Бучацького району 2017 |
|
dobryanskj-arheolog@ukr.net
Тернопільське відділення наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка,
с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., Україна
Печери завжди приваблювали людину, адже їхні загадкові лабіринти завжди навіювали людині якусь містику, таємницю й були надійним оберегом для її захисту, порятунку, безпеки та сакральним місцем релігійного світогляду. Тому не дивно, що такі природні утворення були в використанні — у якості тимчасових або постійних жител; споруд для захисту від ворогів та укриття в негоду; камер до зберігання запасів їжі; некрополі та культові споруди (святилища, каплиці, церкви).
Завдяки своєму географічному розташуванню, на території Тернопільської області знаходиться найбільша чисельність печер в Україні. Цьому фактору посприяли великі поклади гіпсів, завдяки яким виникли карстові форми рельєфу. Вони найчастіше простежуються у південних регіонах області — особливо на терені Борщівського, Заліщицького та Чортківського р-нів, що розташовані межиріччі річок Провалу—Джурина—Душі—Серету—Нічлави—Збруча, які є лівими допливами Дністра.
За спелеологічним районуванням дана територія належить до Подільсько-Буковинської карстової області та Придністровсько-лівобережного карстового району [9, с. 5–10]. Тобто, Подільсько-Буковинська карстова область розташована у південній частині.
 |
Дозвіл на використання цієї роботи зберігається в архівах системи VRT. Його ідентифікаційний номер 2019101110002048. Якщо вам потрібне підтвердження, зв'яжіться з кимось із користувачів, що мають доступ до системи. |