Італійська ніч підкралась

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Італійська ніч підкралась
Олександр Олесь
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Італійська ніч підкралась,
Розлила солодкий чад;
Десь здаля луна озвалась
Флорентійських серенад.

Марить море Середземне,
Ледве лащить береги…
Щось жагуче, щось таємне
Палко диха навкруги.

…Не заснула, сни не снились,
Одчинила двері в сад:
В тіло, в душу покотились
Срібні хвилі серенад.

Ніч проміння позбирала
І змотала у клубок…
Наче тінь жива упала
Біля ґанку у куток.

Наче тінь ламає руки,
І страждає, як жива,
І розказує про муки,
І пригадує слова.
……………………

Тихо море щось воркує,
Ледве лащить береги…
Хтось милує, хтось цілує…
Ніч вартує навкруги.

1913