І далі, далі все ми йшли
І далі, далі все ми йшли
Серед туману, серед мли,
І враз повіяв буревій
Весною згублених надій.
Збудилось щось живе в серцях...
Заблисли сльози на очах...
Спинився я... Дивлюсь набік
І сльози бачу у калік.
Що сталось? Кажуть: "Угорі
Проміння сонця чи зорі".
Ждемо. Надходить безліч їх,
І сльози світяться у всіх.
І віддих рідної землі
Почули ми - старі й малі...
І всі ми впали на коліна:
Невже воскресла Україна?!