Англо-ірландський договір

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Англо-ірландський договір (1921, переклад — Степан Томашівський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Арт. 1. „Ірландія матиме такий самий конституційний статут у Союзі Націй, знанім під назвою Британської Імперії, як Канадійська Домінія, Австралійська Держава, Ню-Зеландська Домінія і Південно-африканська Унія, з парламентом уповновласненим творити мирні закони, порядок і добре правління Ірландії, та з екзекутивою відповідальною парламентові, і буде знана під назвою Ірійської Вільної Держави“.

2. Політично-правні взаємини між ІВД й парламентом та урядом В. Британії будуть у принципі на зразок Канадійської Домінії.

3. Заступник Корони в Ірландії буде іменований на зразок ґенерального ґубернатора Канади.

4. Присяга членів парламенту ІВД матиме форму: „Присягаю щиру вірність і приналежність конституції ІВД, як законно встановленій, та що буду вірний Й. В. Королеві Джорджові V, його потомкам і законним наслідникам, на основі спільного горожанства Ірландії з В. Британією, її приналежности і членства ґрупи народів, які творять Бритійський Союз Націй“.

5. ІВД переймає на себе відповідну частину державних позичок і воєнних пенсій.

6. Доки не буде зроблена умова між бритійським й ірійськими урядами, ІВД бере на себе прибережню оборону; морська оборона належатиме до імперських сил, та ІВД має право мати свої воєнні кораблі для охорони мит і рибальства. Ці постанови будуть провірені наново через пять літ.

7. Правительство ІВД даватиме імперським воєнним силам захист і вигоди; в часі мира — по умові, в часі війни — по домаганню бритійського уряду.

8. Воєнні сили ІВД до сил В. Британії будуть пропорціональні до числа людности в обох державах.

9. Пристані обох держав відкриті обопільно для кораблів.

10. ІВД заплатить відправу тим ірійським публичним урядникам, які наслідком нового ладу будуть усунені із своїх становищ або їх самі покинуть; тілько особи т. зв. помічної поліції і королівської охорони, з останніх двох років, будуть відшкодовані В. Британією.

11. Продовж цілого місяця після ратифікації цього акту парламентом, власть ірійського парламенту й уряду не буде розтягатися на північну Ірландію, хиба в обох палатах цеї останньої буде принята відповідна резолюція.

12. Якщо обі палати Північної Ірландії забажають цього в адресах до короля, дотеперішній статут Північної Ірландії буде удержаний на далі, й окрема мішана комісія визначить її границі.

13. В останнім випадку права парламенту Південної Ірландії, передбачені актом із 1920. р. переходять на парламент ІВД.

11. Якщо Північна Ірландія, протягом одного місяця, не подалаб такого адресу, тоді статут її з 1920. р. остає в силі, одначе всі справи, необняті цим статутом, а які в компетенції ІВД, переходять до парламенту й уряду цеї останньої.

15. В такому разі правительства обох Ірландій опісля порозуміються з собою щодо поодиноких справ: уладження публичної безпеки, збору податків, привозових оплат, обезпечення меншостей в Північній Ірландії, фінансові взаємини між обома, уладження місцевої міліції в Північній Ірландії і її відносини до армій ІВД. 16. Ані парламент ІВД, ані парламент в Північній Ірландії не видаватиме законів в користь або на шкоду якоїсь реліґії.

17. До законного зібрання парламенту й утворення правительства ІВД твориться провізоричний уряд, якому бритійське правительство передасть відповідні власти. Цей тимчасовий стан не може тревати довше 12 місяців.

18. Оця умова буде передана до затвердження і ратифікації з одного боку бритійському парламентові, з другого — зборам членів палати громад Південної Ірландії.

Умова закінчується трьома додатками: 1) означенням тих вигід, які ІВД давати має імперським воєнним силам в часі мира (арт. 7); 2) означенням справ, для яких передбачається окремі умови між бритійським урядом і ІВД щодо каблів іскрових стацій і. т. ин.; 3) заповіддю окремої умови щодо воздушних шляхів.

Акт датований 6. грудня і підписаний 7 бритійськими, 5 ірійськими делєґатами та по 2 секретарями.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні.